Логотип Красномовець

ШКОЛА КРАСНОМОВЕЦЬ

Фемінітиви: як утворюються та чи доцільно їх вживати під час виступу

Майже два роки я веду інстаграмний блог про українську мову @slovosviat, де розглядаю проблемні мовні питання.
Нещодавно змінила шапку профілю, де замість кандидата філологічних наук написала – кандидатки.
Змінилось щось у моєму житті?
Ні, не змінилось.
Але точно знаю, що в суспільстві є зміни.
Мова впливає на бачення світу та віддзеркалює його.

Зміни в мову можуть запроваджувати окремі суспільні групи, а то й поодинокі мовці, й остаточне ухвалення цих змін залежить від згоди на них суспільства в цілому.

У 2014 році М. Архангельська здійснила дослідження, в якому навела статистичні дані стосовно ставлення жінок та чоловіків до неофемінітивів. Дві третини опитаних (із 676) – ставляться негативно, і майже третина з них вважають цей спосіб родової диференціації принизливим для жінок, що й далі наражає тих, хто вживатиме фемінітиви, на неприємні ситуації непорозуміння.

Взаємозв’язок мови та суспільства очевидний. В одному цікавому мінідослідженні Діани Жосан мене зацікавила така думка:

«…якщо ви кажете: «Я сходив/ла до лікаря», коли ви насправді були в лікарки, то це не просто ваша невинна репліка, а частина нашої культури, в якій століттями існувало та існує досі зневажливе ставлення до жінок або їх ігнорування. Самі того не помітивши, ви підтримали дискримінацію за ознакою статі, що суперечить законодавству України, бо там написано, що ми всі рівні».

Як бачимо, є дві протилежні думки щодо використання фемінітивів в українській мові.

Фемінітиви: за чи проти?

Думки тих, хто ЗА фемінітиви:

✅ ґендерна справедливість;

✅ це закономірно, адже мова відображає зміни в суспільстві;

✅ встановлення історичної справедливості (фемінітиви функціонували до 30-х років);

✅ чоловіча форма слова не тотожна жіночій;

✅ порушення низки лінгвістичних законів (побачитися із пані професор Бурковською чи із пані професором Бурковською?);

✅ у новому правописі фемінітиви легалізували.

Також немало є тих, хто ПРОТИ:

❌ так склалося традиційно, навіщо змінювати;

❌ від деяких назв важко утворити фемінітив;

❌ це незвично;

❌ це немилозвучно;

❌ це навіть образливо;

❌ це неунормовано;

❌ як бути з назвами групам людей, до яких входять і чоловіки, і жінки.

Фемінітиви вже функціонують. Багато з них зафіксовано в словниках. Щодо решти – питання часу. Через потребу суспільства склалася тенденція їхнього вживання. Тепер основне – врегулювати та унормувати утворення й функціонування цих назв.

Фемінітиви в промові

Постає запитання: чи доцільно вживати фемінітиви в промові?
Використання чи ігнорування назв осіб жіночого роду можуть зіпсувати враження від виступу.

Якщо люди в залі за використання фемінітивів, а ми їх не вживаємо, то і вони можуть зневажливо ставитись до промовця, не слухати його та навіть почнуть щось викрикувати.

Тому зважаємо та аналізуємо авдиторію, перед якою виступаємо. Можна вжити фемінітив на початку промови, простежити реакцію. І навіть запитати в слухачів, чи їм до вподоби ці назви. Якщо відповідь схвальна – вживати фемінітиви обдумано та усвідомлено.

Фемінізація чи нейтралізація?

Є дві стратегії вирівнювання мовної асиметрії щодо жінок і чоловіків – фемінізація та нейтралізація.

Фемінізація реалізується через підкреслення граматичним родом присутності жінки у важливих суспільних процесах.
Нейтралізація полягає в уникненні назв жіночого роду, але використанні займенників, інших морфологічних засобів, що вказують на рід, напр.: вона – лейтенант.

На сьогодні прикладом стратегії нейтралізації є англійська мова, в якій ставлять під сумнів навіть усталене ненейтральне звертання “ladies and gentlemen”.

Досі триває дискусія про те, чи можна зараховувати професіоналізми до спільного роду іменників (як колега, листоноша), чи виділяти для них особливий нейтральний клас.
Також дискусійним є питання про узгодження цих назв із прикметниками та дієсловами (наш гід відповіла чи наша гід відповіла).
Цікаво, що словники деякі назви подають уже як чоловічого та жіночого родів, наприклад:

Спеціаліст. – ч. і ж. (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь, 2005. — С. 1364.)

Але в мовленні ми сприймаємо подібні назви професій лише як чоловічий рід.
У мові нічого не з‘являється випадково. Якщо фемінітиви виникли – така потреба суспільства.
Тому ігнорувати їх промовець не може.

Радимо добре подумати, як звертатися до авдиторії (особливо на початку виступу). Якщо в залі багато жінок – не забуваймо звернутися і до них.

Як утворюємо фемінітиви

“Як правильно: комікиня, комікеса чи комічка?”

Коли фемінітиви були на етапі запровадження, в мене виникло багато сумнівів у необхідності #легалізуватифемінітиви (шукайте цей хештег в інстаграм).

Найбільше хвилював момент утворення назв осіб жіночої статі.
Фемінітиви можна утворити від усіх назв, але правила їхнього творення потрібно внормувати та систематизувати.
Все-таки більшість фемінітивів – штучні назви, які поки що «ріжуть вухо».

Наприклад, мене сьогодні Руслан Ружицький запитав, як правильно: комікиня, комікеса і комічка.
Поки що нормативного відповідника немає. Тому на етапі усталення назви можна використовувати всі ці назви.

Поглянемо, що закріпиться. Можливо хтось з членів клубу Красномовець буде просувати якийсь варіант у своїх виступах і зробить свій внесок у це.

Історично склалося так, що спершу утворилися назви професій чоловічого роду, тому вже від основи цих назв за допомогою суфіксального способу утворюють фемінітиви. Це найлегший та найприродніший для мови спосіб.

В українській мові понад 10 суфіксів, за допомогою яких від назв чоловічого роду утворюють фемінітиви. Найпоширеніші -к(а),(лікарка, вчителька), -иц(я) (монтажниця), -ин (філологиня, математикиня) тощо.

Є поодинокі випадки, коли здавна жіночі професії тепер опановують чоловіки.
Наприклад, медсестра – медбрат.

Деякі мовознавці радять замість не надто милозвучних і поки що незвичних фемінітивів утворювати складне слово (академік → жінка-академік) або двослів’я (мудрець → мудра жінка). Одначе такі варіанти довші й не надто зручні.

Фемінітиви активно функціонують в українській мові. Назви осіб жіночого роду усталюються в суспільстві.
Коли готуємо промову, не забуваймо про авдиторію, перед якою виступаємо. Фемінітиви прикрасять виступ та покажуть повагу до тих, хто слухає вас.

А яке ваше ставлення до фемінітивів?
Вживаєте у своєму мовленні?

***

Якщо ви лише робите перші кроки в публічних виступах, то рекомендуємо перечитати статтю “Як подолати страх перед аудиторією?“ Це авторські поради, яких ви більше ніде не зустрінете.

м.Львів, площа Ринок 1

SVG Modal background

Правила конфіденційності та згода на обробку даних


  1. Користуючись сайтом, користувач (замовник) підтверджує, що він ознайомився з цією політикою і повністю згідний з усіма її умовами.
  2. Використовуючи інтернет-сайт, користувач висловлює згоду на автоматизовану і неавтоматизовану обробку своїх персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».
  3. З метою отримання послуг, а також в інших цілях, зазначених в цих Правилах, користувач (замовник) може залишати на сайті такі дані про себе:
    • ім'я;
    • прізвище;
    • номер телефону;
    • електронна скринька;
    • сторінка у соціальній мережі;
    • місце проживання.
  4. Користувач (замовник), використовуючи сайт, дає свою згоду на обробку персональних даних, які ним надані або залишені на сайті.
  5. Адміністрація сайту (оператор та володілець персональних даних) здійснює обробку персональних даних виключно для контактування з користувачем (замовником), надання йому запитуваної послуги чи інформації, відправки електронної маркетингової, новинної чи іншої інформації пов’язаної з своєю діяльністю.
  6. Адміністрація сайту (оператор та володілець персональних даних) має право вносити зміни в ці Правила на свій розсуд у відповідності до вимог законодавства України і без попереднього повідомлення користувача (замовника).
  7. Дані Правила застосовуються лише до інформації, що обробляється в процесі використання сервісів сайту. Адміністрація сайту (оператор та володілець персональних даних) не контролює і не несе відповідальність за обробку інформації сайтами третіх осіб, на які користувач (замовник) може перейти за посиланнями, доступними на сайті.
  8. Адміністрація сайту (оператор та володілець персональних даних) не несе відповідальність за втрату даних внаслідок дій третіх осіб, в тому числі хостинг-провайдера сайту, помилок програмного забезпечення, ненадійності каналів зв'язку, а також незаконних дій хакерів та інших зловмисників.
  9. Усі можливі суперечки вирішуються відповідно до українського законодавства. Перед зверненням до суду користувач (замовник) обов’язково повинен вжити заходів досудового врегулювання спору. Зокрема, він повинен скерувати адміністрації сайту (оператору та володільцю персональних даних) претензію в письмовому вигляді. Термін відповіді на претензію складає 30 днів.
Закрити